Барбі ТОРП,
Канада


Коли я була в лікарні, медсестри часто заходили до мене, щоб перевірити, чи добре я почуваюся. Іноді, коли мали вільний час, вони заходили просто побалакати зі мною. Якось одна з медсестер присіла на хвилину поговорити зі мною. Вона хотіла, щоб я подумала над чимось приємним, над тим, що мені дуже подобається. Так ми обрали тему “Літо”, і моя співбесідниця запропонувала записати все, що я вигадаю та пригадаю про літо.

Коли я повернулася додому, то пригадала пораду медсестри. І я почала писати вірш. Я просто записувала все, що приходило в голову, слова самі лягали на папір. Я хотіла б колись показати медсестрам свій твір, надрукований у журналі. Дякую медсестрі Лорі за те, що вона підказала мені таку гарну ідею.

Літо

Це чудовий літній день.
Через ліс я жену свій велосипед.
А навколо мене зграями пташки пурхають.
Я стрибаю в ставок, я пливу.
З сестрою Дженіфер ми бавимося, над водою злітає яскравий м”яч.
Сонячно, тепло, весело.
А у літню ніч – легкий вітерцю подув.
Я лягаю в холодну траву, я дивлюся у бездну небес: міріади зірок наді мною та місяць у повні.
Ми пішли у похід: Дженіфер, Джекі та я.
Ставимо разом намет.
І до пляжу йдемо.
Разом граємо у волейбол, разом плаваємо.
Розвели багаття вночі.
Я виходжу з намету, щоб відчути легкий нічний бриз.
Золоте відчуття насолоди.
Я довго гуляю пішки. Повертаюся до саморобних качелей –
Там із сестрою Дженіфер ми бігаємо навипередки, граємося, нам, як ніколи, весело.
Наша родина знову зібралась у похід.
Ми з Джекі сіли до тата у човен й ловили рибу.
А з Дженіфер ми вирушили полювати –"вполювали” морозиво!
Я знову лягяю в холодну траву, щоб відчути всім тілом легкий подув вітерцю.
Я милуюся зірками, ніби говорю з місяцем, і, під покровом ночі, загадаю таємне бажання.
Вдень лісова казка продовжиться у житті диких птахів –
Я гуляю лісом і спостерігаю, як вони сидять на деревах чи між листям пурхають.
Я гуляю пагорбами, їх вкрили дивні квіти та трави.
Я лягаю в запашні нетрі трав, споглядаю примхливий танок метеликів просто поруч зі мною.
Повітря пахне свіжістю, наче після дощу.
І справді – дивіться, яка яскрава встала веселка!
Всі погані думки ідуть геть з голови –Залишається радість, тепло, щирий захват дитинства.