Школа Глухих Марії Покрови
м.Львів, Україна

1. Управління школою.

1.Директор

Юрій Михайлович Крамар

- освіта вища педагогічна
- загальний педстаж 23 роки
- стаж керівної роботи 15 років
- у спецшколі-інтернаті №101 - 6 років
- пройшов спеціальні курси директорів шкіл даного типу
- пройшов перекваліфікацію за спеціальністю “сурдопедагог” при

Центральному інституті вчителів у м.Києві.

 

2.Структура управління.

2.1. стратегічний рівень - стратегія роботи школи.

Школа має конкрекне бачення на перспективу:

- розширення професійного навчання школярів
- розвиток мови у глухих учнів
- вдосконалення мови жестів у навчанні
- практична реабілітація випускників у чуюче середовище.

Для виконання вищезгаданих проектів вирішальний вплив мають зовнішні чинники, а саме:

У січні 2001 року у школі розпочинається робота за проектом MATRA "Jujce"

спільно з Голландським інститутом глухих дітей св.Михайла. Цей проект передбачає раннє втручання та діагностику глухих дітей, забезпечення їх слуховими апаратами. Головною метою цього ппроекту є використання залишків слуху учнів та розвиток мови. У проекті заплановано впровадження різностороннього інтерактивного навчання учнів, якому передує практична підготовка педпрацівників, а також зміцнення навчально- матеріальної бази. Підготовка даного проекту займала три роки. Було проведено велику роботу по створенню навчально-матеріальної бази: два комп”ютерні класи, клас видимої мови та граматики письма.

Важливим чинником у підтримці стратегічних перспективних планів є участь школи в Українсько-Канадському Альянсі сурдоиедагогів. У рамках цього проекту у школі створено кабінет англійської мови із сучасними технічними засобами навчання. В Україні наша школа стала базовою з питання навчання глухих дітей англійської мови, а також української жестової мови. Даний проект набирає поширення в напрямку “Глухим рівні права і можливості у чуючому середовищі”. Підтримку у цьому напрямку роботи школа має від коледжу Маккюіна штату Альберта у Канаді.

 

У рамках цього проекту планується реконструкція шкільних майстерень

та організація багатопрофільного навчання.

З метою підготовки глухих дітей до життя та праці школа бере участь

у проекті “ТАСІS”, де головним завданням є навчити випускника організувати приватний бізнес та участь в громадському життя суспільства.

Проте, є ряд внутрішніх чинників, що можуть гальмувати шкільні реформи, а саме:

- низький рівень фінансування з державного бюджету; 
- низька заробітна плата вчителів;
- деяке застаріле шкільне обладнання;
- повільний приплив педагогічних кадрів нової генерації;
- відсутність самостійного шкільного бюджету.

Але робота базується на позитивних внутрішніх чинниках, а саме:

- використання досвіду заслужених педпрацівників;
- використання потенціалу Центру сприяння освіті інвалідам слуху,

що створений при школі;

- постійна робота з педагогічними кадрами у напрямку підготовки до

реалізації перспективних проектів.

Проте загалом роботу педагогічної громади по вирішенню перспективних проектів можна оцінити позитивно.

2.2.Тактичний рівень формування власного обличчя школи.

Школа має ірозвиває свою ідентичність у напрямку створення соціальних і побутових умов навчання і проживання глухих дітей у школі. З цією метою проведено реконструкцію шкільних побутових, рекреаційних та допоміжних приміщень: душевих кімнат, туалетів, умивальників, актового залу, їдальні та інше.

Планується реконструкція пральні, організація ігрової кімнати, приєднання до школи нової будівлі для спалень та інших соціальних потреб. У школі, з метою духовного виховання, відкрито шкільну капличку, школа носить ім”я Пресвятої Богородиці Марії Покрови. Велика увага приділяється гігієнічному вихованню дітей. Всі ці питання пропонувались директором на педрадах і колективно приймалось рішення для загального впровадження. Ідентичність школи вбачається і на дозвіллі дітей: це загальношкільні свята, подорожі та екскурсії, спортивні змагання, трудовлаштування випускників, випуск власної шкільної газети і таке інше.

Директор приймає рішення, що впливають на життя у школі, під впливом інформації ззовні, а саме:

- аналіз стажування в Голландському інституті глухих дітей;
- результати співпраці в рамках Українсько-Канадського Альянсу

сурдопедагогів;

- результати ознайомлення з роботою інших інтернатів глухих дітей України; 
- стан поінформованості в процесі управління (як у розумінні причин, так і наслідку); 
- створення ситуацій, в яких учителі, батьки, і учні можуть накреслити власні пріоритети у справах, які їх безпосередньо стосуються.

2.3.Функціональний рівень.

У річному плані (що додається) основною метою є:

забезпечити всебічний розвиток особистості учня, виховання на основі розкриття і повної реабілітації потенційних можливостей, розумових та фізичних здібностей, виховання моральних якостей, формування громадянина України.

Головне завдання школи - охоплення всіх глухих літей Львова і області навчанням і вихованням, їх соціальна адаптація і самовизначення.

Директор постійно дбає про нагромадження шкільної документації та періодичне інформування членів колективу. Хоча шкільна документація

дещо потребує вдосконалення і більш ефективного користування нею. Документація, яка визначає шкільні правила і права, є загальнодос-

тупною, тобто вивішена на спеціальних стендах. Також працівники при потребі мають доступ до своїх особових справ.

Вчителі систематично ведуть документацію навчального процесу, яку в основному контролюють заступники директора.

Розклад уроків та інші графіки роботи є загальнодоступними для всіх учасників навчального процесу.

 

III.Організація школи.

3.1. Навчальні програми.

В основному школа працює за навчальними програмами МО України, а факультативи проводяться за авторськими програмами, що розробляли вчителі з ініціативи дирекції.

Школа опрацювала власний план виховної роботи з учнями, який узагальнив у брошурі наш вчитель та ЛОНМІО рекомендовано іншим інтернатним установам області.

 

3.2. Експерименти та іновації.

За останні кілька років школа проводить ряд експериментів:

1. З власної ініціативи - це загальне навчання всіх учнів школи роботи на комп”ютерах. І це дає добрі результати в поінформованості дітей та загального їх розвитку.

2. Впровадження та використання системи програм на комп”ютері “Видима мова -III”, що дає вагномі результати у розвитку мови глухих дітей.

3. Експериментальне навчання глухих дітей англійської мови, яке повинно дати позитивні результати у загальнодоступності глухих дітей.

4. Експеримент у навчанні глухих дітей жестової мови як їхньої рідної з метою вироблення української жестової мови та для видавництва спеціального словника.

5. Апробація індивідуальних слухових апаратів з метою активізації навчального процесу.

Дані експерименти та іновації на перспективу будуть робити зміни в освітній політиці навчання глухих дітей.

У даних експериментах задіяна значна частина педпрацівників та учнів. Підсумки апробації проводяться на методоб”єднаннях, педрадах, видаються бюлетні, широко директор інформує у пресі на радіо та теле-баченні.

 

3.4. Додаткові заняття.

Дирекція школи організовує багато додаткових занять. Це в першу чергу індивідуальні заняття з учнями на розвиток слухосприймання та мови. Є багато занять у спортивних секціях, що дало високі результати, а саме: з 25 золотих медалей України наша школа отримала 18. Це найвищі результати за багато років в Україні серед 55 шкіл глухих і слабочуючих дітей.

Додаткові заняття , факультативи та гуртки організовані з українознавства, образотворчого мистецтва, ритміки, англійсьої мови, міміки та жестів, користування комп”ютером, плавання та інше.

3.5. Організаційна структура школи.

У школі функціонує згуртована команда адміністрації. До складу команди входять:

- заступник директора з навчально-виховної роботи

Бачун Богдана Теодорівна

- старший вихователь

Жук Ірина Євгенівна

- помічник директора по господарству

Мозіль Тарас Миронович

- секретар-діловод

Шендер Наталія Іванівна.

Перед кожним членом дирекції стоять окремі завдання і вони добре справляються у роботі.

У нашому закладі працює 60 вчителів і вихователів для 140 учнів. Таке співвідношення викликане спеціальним закладом, бо наповнюваність класів 6-10 учнів.

 

IY. Керівництво педагогічним колективом.

4.1. Прийом на роботу педпрацівників.

Педпрацівники до школи на роботу приймаються рішення райво, але у директора є можливість вибору кандидатів. У школі працює 5 відсотків пенсіонерів, але така ж кількість педагогів навчається у спеці-альних педагогічних закладах. Прийом на роботу здійснюється після глибокої співбесіди з дирекцією школи.

 

4.2. Педагогічна рада, методичні об”єднання.

На педагогічних радах обговорюються як перспективні так і буденні проблеми навчально-виховного процесу, а саме:

- Стан викладання окремих предметів або додаткових чи факультативних занять. 
- Хід та результати іновацій та експериментів.
- Розгляд та затвердження загальношкільних заходів, стан виховного процесу.

Приймаються рішення, підводяться підсумки, призначаються відповідальні особи за стан впровадження і терміни виконання. Періодично педрада повертається до своїх попередніх рішень, вдосконалює їх. Директор, виконуючи обов”язки голови педради, є лідером, генератором ідей та натхненником. Але у педагогічній раді є ініціативна група. Хоча педагогічний колектив поділяється на групи з різними завданнями. Як правило, цей поділ відповідає поділові за методоб”єднаннями. У свою чергу методоб”єднання мають своїх лідерів - досвідчених та заслужених педпрацівників.

 

4.3. Оцінювання педпрацівників.

Школа має свої відпрацьовані і прийняті критерії оцінки педпра-цівників, що випливають з Положення про Атестацію та інших освітянських Положень. В основі цих критеріїв лежить результативність педагогічної праці.

В основному уроки та позакласна робота контролююється завучами та періодично директором. До вчителів, що атестуються, до контролю за навчальною діяльністю залучаються члени атестаційної комісії. Періодично педагогічна рада аналізує висновки відвідування та оцінки роботи вчителів. Педрада приймає рішення про схвалення досвіду роботи або дає пропозиції щодо удосконалення педагогічної діяльності педпрацівника.

Директор застосовує систему мотивації при досягненні успіхів у роботі педпрацівника (Наприклад: преміювання, нагородження грамотами та подання до заохочення відділом чи управлінням освіти).

4.4. Педагогічні кадри.

У школі є достатня кількість педпрацівників з належним рівнем професійної підготовки. Всі педагогнічні працівники мають вищу освіту, хоча є проблема збільшити фахівців-сурдопедагогів.

 

4.5. Удосконалення вчителів.

Є сплановано щорічно і на перспективу роботу по курсовій перепідготовці та підвищенні кваліфікації педпрацівників. Велика увага в цьому приділяється самоосвіті педпрацівників. Основною внутрішкільною формою удосконалення вчителів є методичні об”єднання, семінари, відкриті уроки і т.п. Певна група педпрацівгників бере участь у міжнародних проектах та закордонному стажуванню у навчальних закладах такого ж типу.

Велика увага приділяється молодим спеціалістам. Поширена наставницька діяльність.

 

Y. Контроль та керівництво.

Внутрішній контроль у школі полягає:

- у відвідуванні уроків
- у постійному відслідковуванні результатів навчання та виховання учнів
- у постійному спостереженні за усіма справами школи
- у перевірці умов навчання 
- у контролі виконання навчальних програм
- у контролі реалізації індивідуального календарного навчаль-

ного плану вчителя

- окремий розділ контролю існує за господарською діяльністю.

 

Контроль допомагають здійснювати голови методоб”єднань, члени атестаційної комісії, голова профкому.

Підсумки контролю підводяться у наказах по школі, виробничих нарадах, педрадах, розпорядженнях.

 

 

6. Інформація та реклама.

Школа має свою емблему, яку постійно експонує у документації, бланках, пресі. Видано свій проспект-монографію, інформаційний вісник, що виходить великим тиражем. Організовуються прес-конференції, беремо участь в освітянських зустрічах, багаторазово радіо та телебачення інформує про нашу діяльність. Неодноразово преса висвітлює нашу роботу та досягнення. Організовуються акції з метою збору грошей на утримання шкільного господарства та інеше.

 

7. Матеріальна база школи: будинок, обладнання.

7.1. Характеристика бази.

Школа розташована майже у центрі міста по вул Личаківській, 35.

Площа замельної ділянки 1га. Будівля знаходиться у комунальній власності. Спецшкола має 19 класних приміщень та 10 спеціалізованих кабінетів, а також:

- актовий зал
- бібліотеку
- учительську
- спортивну кімнату
- стадіон
- душеві
- їдальня
- медичний кабінет
- столярна майстерня
- кабінет обслуговуючих видів праці
- типографія
- кабінети слухомовної роботи
- спальні

та інші приміщення.

 

7.2. Технічне обладнання школи.

- 30 комп”ютерів

- є електронна пошта та підключеня до Інтернету

- 3 магнітофони

- 1 відеомагнітофон

- 1 відеокамера

- 10 телевізорів

- 2 факси

- 2 ксерокси

- 1 різограф

- 3 номери телефонів

- 2 діапроектори

- 1 графопроектор

- 3 прінтери

- у кожному класі є звукопідсилююча апаратура загального корис-

тування

- 2 аудіометри

та інше.

 

7.3. Оцінка матеріальної бази і устаткування школи.

Приміщення в основному забезпечує нормальне функціонування школи. Але є проблема у спальних приміщеннях - вони дуже тісні. Потреба ремонтувати дах, реконструювати харчоблок.

Шкільні кабінети достатньо забезпечені обладнанням і матеріалами, які полегшують процес навчання.

Бібліотека добре забезпечена підручниками та іншою спеціальною літературою, постійно поповнюється новинками.


МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТ

СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ГЛУХИХ.

У Львівській спецшколі-інтернаті для глухих дітей Марії Покрови та Сосницькій спецшколі-інтернаті глухих дітей розпочав свою роботу Міжнародний проект “Juice”. Даний проект розрахований на три роки і фінансується Програмою підтримки соціальних перетворень у Центральній та Східній Європі (МАТРА )

Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Кілька років тому дві школи України розпочали співпрацювати з інститутом глухих дітей у Нідерландах. Початком цього проекту передували зусилля шкіл, інститутів, гуманітарних організацій та органів влади України і Нідерландів. Довготермінові завдання цієї програми: покращити спілкування, доступ до інформації і надати рівні можливості в суспільстві для глухих людей. До проекту залучено глухих дітей, батьків; науковців і керівників освіти. Заплановано різні аспекти роботи:

діагностику

реабілітацію

освіту

інтеграцію

Програма також сприятиме розвитку культури глухих та їх самосвідомості.

Співпраця розпочалася у Львові завдяки фундатору доброчинної організації з Тілбурга (Нідерланди) “Гуманітарна допомога дітям України” Піту Спайкерсу та доброчинної організації “Гуманітарні проекти дітям України” Барбари і Клауса Екардів із Лосдрехта (Нідерланди ) в м.Сосниці Чернігівської області. Вони поба-

чили ряд проблем, що існують у цих школах і звернулися за підтримкою в інститут глухих дітей у Сант-Міхаельгестелі. Це авторитетний національний і міжнародний центр, що займається людьми із вадами сприйняття і спілкування.

Ганс Розієр - професор Голландського інституту глухих дітей у свій вільний час вивчив ситуацію у наших двох школах і незабаром переконався в тому, що подібний проект може бути успішним. Але підготовка зайняла два роки.

Директори шкіл Львівської та Сосницької Юрій Крамар та Микола Гріщенко разом з групами педпрацівників відвідали Голландський інститут глухих дітей. Спільними зусиллями було розроблено програму “JUICE” і в грудні 2000 року Міністерство закордонних справ Нідерландів затвердило грант на загальну суму

220 000 доларів США.

Загальною метою є знайти оптимальний спосіб спілкування,

розвитку мови та інформації для глухих людей, втілити “найкращу практичну модель” у школах Львова і Сосниці. Цю діяльність підтримують інститути перепідготовки вчителів, обласні управління освіти, а також інститут Дефектології АПН України.

Головним завданням проекту є розробка навчальних планів для глухих дітей віком від 4 до 11 років.Завдяки цьому буде покращено спілкування, соціальну і емоційну стабільність, а також зросте незалежність глухих в Україні.

Основними напрямками проекту є:

- розробка навчальних планів;

- структура розвитку мови у глухих дітей;

- процедура оцінки та індивідуальне планування навчання;

- підвищення кваліфікації та перепідготовка вчителів;

- підтримка сімей і посилення громади глухих;

- застосування допоміжної техніки.

До початку роботи Проекту передувала велика робота доброчинних організацій Голландії для Львівської та Сосницької шкіл. У цих школах значно покращилася навчально-матеріальна база:

створено комп’ютерні класи,

забезпечено дітей слуховими апаратами,

проведені ремонти навчальних приміщень,

школи отримали аудіо-відеотехніку, оргтехніку,

підключені до мережі Інтернет

і багато іншого.

Таким чином школи мають можливість якісної комунікації. Створені належні умови для навчання і побуту дітей. Важливим є те, що невеликі групи педпрацівників шкіл пройшли стажування у Голландському інституті глухих дітей.

На першому міжнародному семінарі в рамках проекту “JUICE”, що відбувся на базі Львівської школи-інтернату (березань-квітень), були присутні Сосницькі педпрацівники, сурдопедагоги Львівської дошкільної установи для глухих дітей, Львівської СШ № 95, де є класи для дітей з вадами слуху; аудіологічного центру м.Львова, освітянське керівництво Львівської та Чернігівської областей, батьки глухих дітей, члени УТОГ та інші зацікавлені особи.

Семінар організували професори з Голландського інституту глухих дітей. На цьому семінарі було подано багато інформації з метою забезпечення продуктивного старту проекту. Роботою семінару зацікавились науковці Інституту Дефектології АПН України та Центру слухової реабілітації “Аврора”. Дуже цікаво пройшла презентація всіх учасників і партнерів, це повинно послужити вступу до міцного співробітництва в Україні і Нідерландах, так само як і між організаціями в обох країнах. Багато уваги учасники семінару приділили розвитку структури глухих та їх освіті, індивідуальному навчанню, закладено початок інформаційному центру підтримки, створені педагогічні майстерні для розробки технологій спеціальних потреб учасників, вироблена програма для впровадження передових педагогічних технологій у власних школах.

Всі партнери Проекту мають надію, що через три роки отримають добрі результати, а в кінцевому рахунку виграють глухі діти.

Юрій Крамар

Директор Львівської спецшколи-інтернату МАРІЇ ПОКРОВИ

для глухих дітей 


Інформаційна заява

Учасників Літнього Інституту

УКА у м. Одеса (липень – 2001 р.)

 

про Літній Інститут

(літні табори та підсумковий науково-практичний семінар (підсумкове зібрання, final meeting)

Українсько-Канадського Альянсу для глухих та слабочуючих

Одеса, 9 – 11 липня 2001 року

З 18 червня по 11 липня 2001 року в Україні у рамках Літнього Інституту 2001 відбулися літні табори та підсумкове зібрання, що організував Українсько-Канадський Альянс для глухих та слабочуючих (УКАГС) допомогою за Університету Альберта (Канада), шкіл для глухих та слабочуючих у містах Хуст, Харків, Одеса.

У підготовці, організації та проведенні трьох літніх таборів брали участь члени УКАГС:

аспірант Університету Альберта, член ради директорів Канадсько-Українського Альянсу для глухих та слабочуючих (Канада) – Лінн МакКворрі,

Президент Центру сприяння освіті інвалідів слуху – Ігор Кобель,

Науковий співробітник НДІ спеціальної педагогіки та психології – к.п.н. Світлана Кульбіда,

Координатор програм УКАГС в Україні - Олександр Савченко,

Голова Оргкомітету УКАГС - Юрій Крамар,

Директори шкіл: Богдан Деленко (м. Хуст), Надія Середенко (м. Харків), Віктор Малій (м. Одеса), та колективи, що вони очолюють. .........................

..... УКАГС був утворений влітку 2000 року в результаті проведення Літнього Академічного Інституту в Артеку, організованого кафедрою сурдопедагогіки НПУ ім. Драгоманова, Університетом Альберта та Коледжем Гранта МакЮена (м. Едмонтон, Канада). В цьому заході брали участь вчені-сурдопедагоги, працівники спеціальних шкіл, реабілітаційних установ двох країн, глухі діти та їх батьки. Вони вирішили утворити в Канаді та Україні Альянси для глухих та слабочуючих – об’єднання вчених, практиків, спеціалістів що працюють з нечуючими і для нечуючих, батьків глухих дітей, дорослих глухих, що бажають співпрацювати разом для обміну досвідом та допомоги у вирішенні проблем нечуючих в обох країнах. Був обраний Оргкомітет УКАГС на чолі з директором Львівської школи для глухих Юрієм Крамаром.

На наступних засіданнях Оргкомітет визначився з пріоритетними напрямами роботи Альянсу – сприянні розвитку та вивчення української жестової мови та включення її в учбовий процес шкіл глухих, поліпшенні медичної допомоги нечуючим, підтримці наукових досліджень з проблем глухоти, інформаційно-просвітницькій діяльності. Було вирішено влітку 2001 року провести три літні табори для глухих дітей, їх батьків та педагогів в різних частинах України та підсумкове зібрання членів Альянсу. ......

 

... В роботі семінару взяли участь 30 фахівців у галузі спеціальної освіти та реабілітації дітей з вадами слуху. Серед них представники Університету Альберта (м. Едмонтон, Канада), НДІ спеціальної педагогіки та психології АПН України, працівники лікувально-реабілітаційних установ, сурдопедагоги та керівники спеціалізованих навчально-виховних закладів для глухих та слабочуючих дітей з різних регіонів України

У програмі семінару було:

  1. Вивчення підсумків роботи літніх таборів для нечуючих дітей, їх батьків та сурдопедагогів, що працювали 18.06. – 7.07 2001 р. в містах: Хуст, Харків, Одеса.
  2. Звіт оргкомітету Українсько-Канадського Альянсу за 2000-2001 р.
  3. Планування роботи учасників Альянсу на 2002-2003 р.
  4. Круглий стіл з проблем та напрямків навчання та виховання глухих та слабочуючих дітей в Україні.

Програму семінару виконано.?

Учасники заключного семінару з задоволенням? констатують, що за останні два роки поширилися та стали систематичними контакти українських фахівців, що працюють з нечуючими колегами в Канаді, відбулися перші обміни візитами вчених, педагогів, аудіологів, був заснований Українсько-Канадський Альянс для глухих та слабочуючих. Спільна плідна робота в Літньому Академічному Інституті 2000 року в “Артеці”, Літніх таборах 2001 р. в Хусті, Харкові, Одесі сприяла кращому практичному ознайомленню з міжнародним досвідом у справі навчання, виховання та соціалізації глухих та слабочуючих за кордоном та обміну власним досвідом, що напрацьований в Україні.

В ході дискусій учасниками семінару було окреслено коло актуальних проблем, які існують в Україні у сфері освіти, соціальної та медичної реабілітації, дотримання принципу рівних прав та можливостей для нечуючих:

  1. Забезпечення доступного змісту, розвивального характеру навчання відповідно до специфіки розвитку нечуючих дітей.
  2. Недооцінка ролі української жестової мови в навчально-виховному процесі та суспільному житті.
  3. Відсутність лінгвістичних досліджень сучасної жестової мови.
  4. Недостатня можливість вивчення української жестової мови.п.2,3,4-обєднати
  5. Відсутність ранньої діагностики та ранньої реабілітації.
  6. Відсутність сучасного безпровідного обладнання для навчання в спеціалізованих закладах, низький рівень забезпеченості сучасними індивідуальними слуховими апаратами.
  7. Спілкування чуючих батьків (педагогів) та глухих дітей.
  8. Аудіологічна діагностика в спеціалізованих навчальних закладах.
  9. Своєчасна, системна, кваліфікована діагностика психологічного розвитку глухої дитини.
  10. Відсутність мережі послуг сурдоперекладу для забезпечення освітніх та соціальних потреб глухих.
  11. Обмеження доступу для глухих до інформаційного простору.
  12. Відсутність інформації для батьків та сурдопедагогів щодо підходів до навчання та соціалізації глухих в розвинених країнах.
  13. Обмежений доступ до здобуття нечуючими професії, вищої освіти.
  14. Перепідготовка педпрацівників спеціалізованих навчальних закладів.

Для розв’язання цих проблем і поліпшення стану навчання, виховання та соціалізації глухих та слабочуючих дітей ми пропонуємо:

  1. Упорядкувати єдиний словник української жестової мови.
  2. Ввести українську жестову мову як предмет в спеціалізованих навчальних закладах.
  3. Ставити вимоги перед вищими навчальними закладами, де готують сурдопедагогів, про досконале володіння випускниками жестовою мовою.
  4. Розпочати лінгвістичні дослідження сучасної української жестової мови з метою її упорядкування та стандартизації.
  5. Розробити методичні рекомендації для батьків, у яких народилася глуха дитина, щодо ранньої реабілітаційної роботи з нею.

 

Ми висловлюємо велику вдячність нашим канадським колегам, зокрема директору Західно-Канадського центру вивчення проблем глухоти Університету Альберта доктору Майклу Родді та Українському центру ресурсів та розвитку при коледжі Гранта МакЮена доктору Роману Петришину (м. Едмонтон, Канада), іншим організаціям та приватним особам, за допомогою яких відбулися Літні табори 2001 р., а також спеціальним школам-інтернатам м. Хуста, Харкова та Одеси за гостинність та прекрасні умови, створені для плідної праці та відпочинку учасників.

Ми будемо раді дізнатися про Ваше бачення шляхів вирішення викладених проблем і співпрацювати з Вами для їх вирішення, забезпечення рівних з чуючими можливостей для нечуючих громадян України.

За дорученням учасників

Голова оргкомітету УКАГС

Юрій Крамар