Справжнє значення Різдва
Поллі
Гріффін 
Щоб зрозуміти справжнє значення Різдва, ми повинні подумки пройти назад весь шлях від початку творіння. Бог створив прекрасні землю та небеса, щоб вони були оселею Його сина Адама (Лука 3:38, Буття 1:1 – 3:24) Адам був створений за образом та подобою свого батька – Бога. З персті земної Господь Бог створив польову звірину та небесних птахів. Він дав їх всіх Адамові, щоб Адам міг нарікти їм імена.
Із землі також зростали всі дерева приємні для погляду та корисні в їжу. У ті часи не було ні хвороб, ні стражданнь чи смерті. І Господь Бог взяв людину, поселив у Едемському Саду обробляти та доглядати його.
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
Але з дерева знання добра й зла не їж від
нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:16 – 17)Бог сказав, що погано чоловікові бути самому, і Він змусив Адама глибоко заснути. Бог взяв у Адама ребро, і з ребра створив жінку, щоб вона була дружиною Адамові. Адам назвав свою дружину Євою. Бог дав Адаму та Єві майже все. Вони справді жили у раю, на землі, як на небесах.
І от, у Едемському Саду був змій. Змій був не просто змієм, а Сатаною, що взяв зміїну подобу. (Об’явлення 20:2). Сатана ще відомий як спокусник та чорт. Він уособлює зло та непокору.
Змій спокушав Єву, кажучи:
І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло. (Буття 3:4 - 5)
Так що, Єва подивилася на плід і побачила, що він гарний в їжу та приємний для погляду, і вона спробувала цей плід. Вона дала цього плоду Адамові, і він також скуштував плоду.
Скуштувавши забороненого плоду, Адам спричинив гріхопадіння людини. Бог вигнав Адама та Єву з Едемського Саду, і хвороби, страждання та смерть прийшли на землю. Непослух до Божого закону приніс біль та муки.
Незважаючи на провину Адама та Єви, Бог не втратив Своєї любові до людства та пообіцяв прислати Спасителя, щоб повернути людину до раю, який призначався їй. (Буття 3:15, Римлян 16:20)
Протягом віків пророки розповідали про Спасителя, який зійде на землю рятувати людей від гріхів та повертати їх у рай. (Ісайя 7:14, Матвій 6:10, Євреїв 9:12, Об’явлення 21:4). Близько двох тисяч років тому це пророцтво сповнилося, коли діва на ім’я Марія понесла сина, якого зачала в утробі своїй від Духа Святого. Ця дитина була не звичайна дитина, бо Він був уособленням Слова з небес, яке прийшло на землю як єдиний улюблений Божий син, Ісус. (Іван 1:1 – 14, Іван 3:16, 1 Коринфян 15:47, Іван 8:23)
І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. (Іван 1:14)
Діва Марія була заручена з Йосифом, коли вона понесла від Святого Духа. Йосиф одружився на ній, проте вони не вступили у шлюбні стосунки, поки не народилося немовля Ісус.
Коли вже наближався час народження дитини, кесарь Август видав наказ про перепис всіх людей на світі. Цей перший перепис населення був за правління Квірінія, намісника Сірії – тимчасового володаря, призначеного римським кесарем. І всі люди поверталися до своїх рідних міст, щоб їх внесли у списки.
І Йосиф з Марією пішли з Галилейського міста Назарет до Іудеї, у Давидове місто Віфлеєм. Місто було переповнене юрмами людей, і, оскільки для подружжя не знайшлося місця у заїзжому дворі, їм довелося поселитися у стайні. Марія народила дитину і поклала Сина у ясла.
Навколо Віфлеєму пастухи охороняли отари овець. Несподівано перед ними з’явився Божий ангел:
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля
(Лука 2:10 – 14)
Величезна любов Бога до людства проявилася через народження Його сина. Довгоочікувана вістка про Спасителя справдилася.
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16 – 17)
Небесний Божий син був єдиною людиною, яка могла врятувати світ. Ціною за відпущення гріхів була його кров. Він заплатив цю ціну кров’ю, коли був страчений на хресті на Голгофі. Він переміг смерть, коли воскрес. Христове Воскресіння ми святкуємо щороку на Великдень
.і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. (Євреїв 9:12)
Як Адам та Єва, кожен має зробити вибір. Кожен з нас повинен вирішувати, чи хочемо ми вибрати піти за Ісусом, який веде до життя, а чи хочемо ми піти за Сатаною, за злом. Його шлях веде до смерті. Якщо ми обираємо Ісуса, ми народжуємося вдруге. Ми відкидаємо спадок земного Божого сина Адама, який впав у немилість. Ми приймаємо спадок небесного Божого сина Ісуса.
Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола. ( 1 Івана 3:8)
Ісус встановив своє царство на землі на віки віків. Цого послідовники – Його Церква.
Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?
Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.
Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?
А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. (Матвій 16:13 – 18)
Ісус скликає робітників допомогати хворим та страждучим.
І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав (Матвій 9:35 – 38)
Щороку 25 грудня західні християни, та 7 січня – православні – святкують народження Христа. Це радісний день для всіх!
